ЛІНГВОАКСІОЛОГІЧНІ ТА ЛІНГВОПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ «ЯКОСТІ» ЯК КАТЕГОРІЇ НІМЕЦЬКОГО РЕКЛАМНОГО ДИСКУРСУ ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХХ СТОЛІТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.31471/2304-7402-2025-22(81)-46-57Ключові слова:
якість, рекламний дискурс, лінгвоаксіологія, лінгвопрагматика, семіотика, імпліцитні та експліцитні маркери, початок ХХ століття.Анотація
У статті досліджено лінгвоаксіологічні та лінгвопрагматичні особливості категорії якості у німецькому рекламному дискурсі першої третини ХХ століття. З’ясовано, що якість постає не лише як характеристика товару, а й як центральний комунікативний чинник, що виконує аксіологічну, семіотичну, прагматичну і соціокультурну та когнітивно-ментальну функції. Доведено, що у рекламних повідомленнях якість слугує маркером довіри та престижу, набуває статусу знака- міфологеми, забезпечує мотиваційний вплив на споживача та відображає суспільні трансформації індустріальної доби. Мовна репрезентація якості як категорії реалізується через оцінну лексику, граматичні форми інтенсифікації та стилістичні засоби, що формують у свідомості адресата позитивний образ товару, його надійність та довговічність. У результаті якість функціонує як комплексна ментально-генеруюча категорія, що поєднує економічну прагматику з культурними очікуваннями та не лише виступає ключовим елементом комунікації між виробником і споживачем, а й екстраполюється у простір колективної само- свідомості.
Посилання
1. Wiesen J. (2001). West German Industry and the Challenge of the Nazi Past, 1945–1955. Chapel Hill: University of North Carolina Press.
2. Петрук В. (2025). Аксіологічно-прагматичні особливості «екс- клюзивності» як категорії німецького рекламного дискурсу початку ХХ століття. Бостон: XIII Міжнародна науково-практична конференція
«Current trends in scientific research development».
3. Boorstin D. (2012). The Image: A Guide to Pseudo-Events in America. New York: Vintage.
4. Peters H. (1928). Reklame in der modernen Wirtschaft. Leipzig: Teubner.
5. Reisigl M., Wodak, R. (2001). Discourse and Discrimination: Rhetorics of Racism and Antisemitism. London: Routledge.
6. Петрук В. (2025). Основні тенденції німецького рекламного дискурсу міжвоєнного періоду. Еволюційно-аксіологічний аспект. Мад- рид: VIII Міжнародна науково-практична конференція «European congress of scientific discovery».
7. Barthes R. (1957). Mythologies. Paris: Seuil.
8. Eco U. (1976). A Theory of Semiotics. Bloomington: Indiana University Press.
9. Schmidt H.-P. (1991). Grundfragen der Semiotik. Tübingen: Narr.
10. Humboldt W. von. (1836/1994). Über die Verschiedenheit des menschlichen Sprachbaues. Berlin: de Gruyter.
11. Wierzbicka A. (1999). Emotions across Languages and Cultures: Diversity and Universals. Cambridge: Cambridge University Press.
12. Wiesen J. (2001). West German Industry and the Challenge of the Nazi Past 1945–1955. Chapel Hill: University of North Carolina Press.
13. Kinnebrock M. (2002). Frauen und Werbung in der Weimarer Republik. Frankfurt a.M.: Campus.
14. Кондратенко Н. (2009). Рекламний дискурс: структура та ди- наміка. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго.
15. Різун В. (2008). Теорія масової комунікації. Київ: КНУ ім. Т. Шевченка.
16. Масенко Л. (2004). Мова і суспільство: постколоніальний ви- мір. Київ: КМ Академія.
17. Kapferer J. (2012). The New Strategic Brand Management: Advanced Insights and Strategic Thinking. London: Kogan Page.
18. Ассман А. (2022). Простори пам’яті у цифрову добу / пер. з нім. Мюнхен: C.H. Beck.
19. Staatsbibliothek zu Berlin «ZEFYS». Preußischer Kulturbesitz. [Електронний ресурс]. Deutsches Zeitungsinformationssystem. – Режим доступу: https://zefys.staatsbibliothek-berlin.de/kalender/
