ПРОМІЖНИЙ (ОПОСЕРЕДКОВАНИЙ) АНТЕЦЕДЕНТ ЯК СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНА ОДИНИЦЯ АНАФОРИЧНИХ ВІДНОШЕНЬ

Автор(и)

  • Ярослав Мельник Карпатський національний університет імені Василя Стефаника
  • Надія Гериш Карпатський національний університет імені Василя Стефаника

DOI:

https://doi.org/10.31471/2304-7402-2025-22(81)-20-29

Ключові слова:

анафоричні відношення, основний антецедент, проміжний (опосередкований) антецедент, кореферентність.

Анотація

Анотація. Статтю присвячено проміжному (опосередкованому) антецеденту як структурно-семантичній одиниці анафоричних відношень.

Актуальним є визначення проміжного (опосередкованого) антецедента  у семантичній організації речення та суміжних синтаксичних конструкціях.

Мета дослідження – дослідити й описати проміжний  (опосередкований) антецедент у синтаксичних конструкціях.

Виконання поставленої мети зумовило реалізацію таких завдань: 1) узагальнити поняття анафоричних відношень як різновид семантичних; 2) дослідити анафоричні відношення з проміжним (опосередкованим) у художньому тексті. Анафоричні відношення як засіб зв’язності між компонентами семантичної текстової структури репрезентовано за допомогою різноманітних схем, де виявлено один, два проміжні (опосередковані) антецеденти. Синтаксичні конструкції з проміжними антецедентами охоплюють референційною, граматичною, смисловою, семантичною зв’язністю досить великі текстові фрагменти.

Звернено увагу на те, що у процесі аналізу анафоричних відношень мають місце варіанти вживання  як структурно-семантичної одиниці анафоричних відношень проміжного (опосередкованого) антецедента, який у художньому тексті може  бути репрезентовано синонімом, гіперонімом, субстантивованим прикметником, іменником, вокативом, таксономічною дескрипцією, а також лексико-семантичними одиницями позитивної або негативної аксіології.

Посилання

1. Білий Д. Заложна душа: роман. URL: https://4read.org/807-bliy-d-zalozhna-dusha.html

2. Білий Д. Чорне крило. URL: https://www.ukrlib.com.ua/search.php

3. Вихованець І.Р., Городенська К.Г. Теоретична морфологія української мови. Київ, 2004. 400 с.

4. Гериш Н.С. Текстотвірний потенціал анафоричних відношень. Українознавчі студії. 2012-2013. №13-14. С. 42-47.

5. Гериш Н.С. Анафора в текстах українських поетів. Вісник Прикарпатського університету. Філологія. Випуск 36-37. С.171-175.

6. Гончар О. Собор. URL: https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=550

7. Гуйванюк Н.В. Формально-семантичні співвідношення в системі синтаксичних одиниць: монографія. Чернівці, 1999. 336 с.

8. Загнітко А.П. Теоретична граматика сучасної української мови. Морфологія. Синтаксис. Донецьк, 2011. 992 с.

9. Кононенко В.І. Прагматика художнього тексту: пошуки новостилю: монографія. Київ; Івано-Франківськ, 2021. 365 с.

10. Кононенко В.І. Текст і смисл: монографія. Київ ; Івано-Франківськ, 2012. 272 с.

11. Коцюбинський М.Він іде. URL: https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=2549

12. Мельник Я.Г. Пролегомени до українського дискурсу: етнокультурний, соціально-політичний та лінгвосеміотичний аспекти. Ч. І. Івано-Франківськ, 2023. С. 379.

13. Мушкетик Ю. Гетьманський скарб : роман. URL: https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=990

14. Мушкетик Ю. На брата брат : роман. URL: https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=988

15. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика : напрями та проблеми. Полтава, 2008. С.175-176.

16. Штерн І.Б. Вибрані топіки та лексикон сучасної лінгвістики: енциклопедичний словник для фахівців з теоретичних гуманітарних дисциплін та гуманітарної інформатики. Київ, 1998. 335 с.

17. Шульжук К.Ф. Синтаксис української мови. Київ, 2004. 406 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-03-26

Як цитувати

Мельник, Я., & Гериш, Н. (2026). ПРОМІЖНИЙ (ОПОСЕРЕДКОВАНИЙ) АНТЕЦЕДЕНТ ЯК СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНА ОДИНИЦЯ АНАФОРИЧНИХ ВІДНОШЕНЬ. Прикарпатський вісник Наукового товариства імені Шевченка. Слово, (22 (81), 20–29. https://doi.org/10.31471/2304-7402-2025-22(81)-20-29