ОСОБЛИВОСТІ ГОРМОНАЛЬНОГО СТАТУСУ У ВАГІТНИХ ІЗ ОЖИРІННЯМ
DOI:
https://doi.org/10.21802/2304-7437-2019-6(58)-49-54Ключові слова:
ожиріння, вагітність, гормональний статус.Анотація
При фізіологічному перебігу вагітності гормони знаходяться в стані рівноваги, забезпечуючи адекватну імплантацію і плацентацію, необхідну для подальшого нормального розвитку плода. Найбільш значимі зміни під час вагітності стосуються гормоноестрогенової фракції і прогестерону. Метою нашого дослідження було визначити та оцінити лабораторні показники гормонального фону у вагітних з ожирінням. Обстежено за період з 2018 по 2019 років 60 вагітних, які страждають від екзогенно-конституційного ожиріння. Пацієнтки були розділені на дві підгрупи: І підгрупа – ЗО пацієнток, яких ми готували до вагітності і вели весь гестаційний період, II підгрупа – ЗО вагітних жінок, які були обстежені і отримували необхідні лікувально-профілактичні заходи лише з моменту звернення. Контрольну групу склали 20 вагітних з фізіологічним перебігом гестаційного періоду. Для оцінки гормонального статусу проводилося визначення естрадіолу (Е), прогестерону (ПГ), фолікулостимулюючого гормону (ФСГ), лютеїнізуючого гормону (ЛГ), пролактину (ПРЛ), а також хоріонічного гонадотропіну (ХГ) та плацентарного лактогену (ПРЛ). Ми з'ясували, що у вагітних з ожирінням спостерігається достовірне зниження рівня даних гормонів у порівнянні зі здоровими вагітними, тому вибір акушерської тактики у вагітних з ожирінням необхідно проводити з урахуванням їх значень. Крім цього, визначення порушень рівня гормонів дозволяє прогнозувати розвиток важких ускладнень вже в І триместрі до появи перших клінічних та лабораторних симптомів. Незважаючи на великий ризик розвитку ускладнень у вагітних жінок з надмірною масою тіла, ожиріння не є протипоказанням до вагітності.
Посилання
Дзгоева Ф.X. Питание во внутриутробный период жизни: фетальное программирование метаболического синдрома. Ожирение и метаболизм. 2015. Т. 12. №3. С. 10–17.
Карахалис Л.Ю., Могилина М.Н. Влияние повышенной массы тела и ожирения на частоту гинекологической патологии, течение родов, послеродовый период и состояние новорожденных. Гинекология. 2016. №6. С. 67–70.
Чабанова Н.Б., Василькова Т.Н., Василькова Г.А. Материнское ожи-рение как фактор риска гестационных осложнений. Евразийский союз ученых. 2016. №30-1. С. 84–85.
Чабанова H.Б., Василькова Т.Н., Матаев С.И., Полякова В.А. Значение ожирения в фетальном программировании хронических заболеваний. Современные проблемы науки и образования. 2017. №2.
Ogden C.L., Carroll M.D., Curtin L.R. Prevalence of overweight and obesity in the United States, 1999-2000. JAMA. 2006. №295. Vol.13. P.1549–1555.
Seki Y., Williams L., Vuguin P.M. Minireview: epigenetic programming of diabetes and obesity: animal models. Endocrinology. 2012. Vol. 153. №3. P. 1031–1038.
Zaninotto P., Head J., Stamatakis E. Trends in obesity among adults in England from 1993 to 2004 by age and social class and projections of prevalence to 2012. J Epidemiol Community Health. 2009. Vol.63. P.140–146.
